Sans commentaire…
Dans ce premier clip, l’auteur-compositeur-interprète est toujours Roman Kovaltchuk rend hommage aux combattants ukrainiens de la Division Waffen SS Galicie, à l’occasion de son 65e anniversaire en 2008.
=========================
autre version
Впав стрілець у нерівнім бою
На знайомій з дитинства стежинці
За Вкраїну, за землю свою.
Пам’ятайте його, Українці.
Йшла дивізія маршем вперед,
Щоб здобути країні сводобу.
На петлицях – гербований лев
Наших хлопців козацького роду.
Йшла дивізія маршем на бій,
Тиху зраду кували чужинці.
На Голгофу несли тяжкий хрест
Наші хлопці – брати, Українці!
Впав стрілець у нерівнім бою
На знайомій з дитинства стежинці
За Вкраїну, за землю свою.
Пам’ятайте його, Українці!
Йшла дивізія маршем вперед,
В бій під Бродами йшли галичани,
Мужні діти народу свого,
Ви вартуєте почесті й слави.
Йшла дивізія маршем вперед,
А ворони у небі кружляли,
Мужні діти народу свого,
Ви вартуєте почесті й слави.
Впав стрілець у нерівнім бою
На знайомій з дитинства стежинці
За Вкраїну, за землю святу.
Пам’ятайте його, Українці!
=========================
=========================
2e clip : le même Roman Kovaltchuk rend cette fois hommage aux combattants (criminels de guerre) ukrainiens de l’UPA
“L’organisation régionale de Lviv du regroupement panukrainien “Svoboda”/association de la recherche des victimes de guerre “Mémoire”/soliste de l’opéra national de Lvov/Roman Kovalchuk/dédient (cette chanson)”
Au chef principal de l’Armée insurrectionnelle ukrainienne Roman Choukhevytch mort le 5 mars 1950 lors d’un combat contre les occupants moscovites bolcheviques
Я за тебе, моя країно,
Мужньо віддав своє життя,
Прапор правди, як прапор віри,
Гордо ніс я в майбуття!
Віддав життя своє,
Віддав за Україну,
За свій народ, за рідну землю,
Рідний край
Наш генерал-хорунжий армії й УПА!
Не склали зброї у борні
Ні вояки, ні зв’язкові,
Прийми уклін низький
До самої землі!
Їх чекали пекельні муки,
Їх клеймили ціле життя,
Падали материнські сльози
На потоптане вишиття…
А вони йшли на бій святий за Україну!
Лицарі честі, Вам не буде забуття -
Живе історія про армії УПА!
Стали героями тоді
Дівчата й хлопці молоді,
Тож поклонімся їм до самої землі!
Довго плакала Україна
Та роки набували біль…
Ми не зняли своїх мундирів,
Нам ночами ще сниться бій.
Що йдемо в бій, останній бій
За Україну, за свій народ,
За рідну землю, рідний край -
Останній раз йдем сповняти Твій наказ!
Не похитнулись у борні |
Ні вояки, ні зв’язкові, |
Прийміть уклін низький до самої землі! | (2)